Цікавого питання торкнулися німецькі політики! Йдеться про збереження золотого запасу Німеччини, що зберігається за кордоном, насамперед у Нью-Йорку. Оце завдання! Донедавна ця тема турбувала переважно правих популістів, але тепер вона стала важливою і для решти. Варто зазначити, що після повернення Дональда Трампа до Білого дому це питання вийшло в публічний дискурс.

Наразі Бундесбанк має другий за величиною у світі запас золота — 3 352 т, третина з яких зберігається у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. Донедавна така ситуація всіх влаштовувала, але тарифна політика Д. Трампа внесла свої корективи. У результаті Асоціація платників податків Німеччини направила листи до Бундесбанку та Мінфіну США з вимогою повернути золото з Америки. «Трамп хоче контролювати ФРС, а отже, і німецькі золоті резерви у США. Це наші гроші, їх слід повернути додому», — наголосив Міхаель Єґер, заступник голови Асоціації платників податків.

З ним погоджується Маркус Фербер, депутат Європарламенту від Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Він вважає, що США «вже не той надійний партнер, яким були раніше». Водночас керівництво Бундесбанку відреагувало на новину спокійно, назвавши ФРБ Нью-Йорка «важливим місцем зберігання».

Будь-які натяки на переведення жовтого металу зі США — це слизька тема. На думку аналітиків, такі питання політично чутливі — їх легко інтерпретувати як недовіру до Федрезерву. При цьому часта критика ФРС з боку Д. Трампа, зокрема персональні випади на адресу керівника Джерома Павелла, посилює занепокоєння щодо майбутньої незалежності регулятора.

Левову частку золотого запасу Німеччини було накопичено в період експортного буму 1950–1960-х років. Одним із важливих аргументів зберігання частини золота в Нью-Йорку за часів холодної війни було бажання тримати його якомога далі від СРСР. Крім того, це зміцнювало військово-політичний союз Німеччини та США.

Після розпаду СРСР і згодом, у 2014–2017 роках, Бундесбанк повернув із Нью-Йорка близько 300 т золота, пояснивши це «створенням довіри всередині країни». Наразі запаси німецького дорогоцінного металу поділені між штаб-квартирою Бундесбанку у Франкфурті, Федеральним резервним банком Нью-Йорка та Банком Англії в Лондоні.